Костянтинівський район

Район розташований в північній частині Донецької області південно-східної України.

Площа – 117,2 тис. га (4,4% території області), із них: господарської території – 112,1 тис.га; земельного запасу – 3,3 тис.га; земельного державного запасу – 2,6 тис.га; землі садових кооперативів – 1,3 тис.га; під населеними пунктами – 5,2 тис.га.

Населення – 19,6 тис.осіб, населених пунктів – 60, сільських рад – 20.

День району – остання неділя жовтня.

Адміністративний центр району – м.Костянтинівка.

Територію району пересікають автотраси державного значення – Слов”янськ – Донецьк — Маріуполь, територіального – Червоноармійськ –Артемівськ – Костянтинівка — Дзержинськ; залізниця, яка здійснює перевезення більше, ніж на 600 адрес країн близького та далекого зарубіжжя.

Розвинута гідрологічна мережа району. Його територію з південного сходу на північний захід пересікає річка Кривий Торець, яка відноситься до басейну річки Сіверський Донець. Площа водостоку — 1,6 тис. га. На землях району ведуться розробки корисних копалин – вогнетривких глин та піску.

На території району знаходиться регіональний ландшафтний парк “Клебан-Бик”, який утворений на площі 2,9 тис. га по обидва береги Клебан-Бицького водосховища та території с.Білокузьминівка і с-ща Стінки. Ландшафтний парк є природно-охоронним рекреаційним підприємством місцевого значення. 7 відділень парку розташовані на території Костянтинівського та Артемівського районів. Регіональний ландшафтний парк  є дуже привабливим місцем для відпочинку та екологічного туризму.

Особливе зацікавлення приваблює геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Клебан-Бицьке оголення», яка має площу 60 га і утворена відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 14.10.1975р. Його головна особливість – вихід на поверхню стародавніх гірських порід, які утворилися на прибережних ділянках стародавнього Пермського моря.

На північному сході Костянтинівського району, біля селища Олексієво-Дружківка, на землях Кіндратівської сільської ради розташована одна з головних геологічних пам’яток природи загальнодержавного значення «Дружківські скам’янілі дерева».

Костянтинівський район з центром у селищі Костянтинівка утворений відповідно до постанови ВУ ЦВК від 7 березня 1923 року “Об административном делении Донецкой губернии» в складі Бахмутського округу.

Тоді ж у новому районі відбулися вибори органу влади Костянтинівського райвиконкому, який знаходився в безпосередньому підпорядкуванні Бахмутського, а з серпня 1924р. – Артемівського оргвиконкому.

З 15 вересня 1930 року окружні виконкоми були скасовані. Артемівський оргвиконком припинив свою діяльність, а Костянтинівський райвиконком переданий у підпорядкування центру.

Постановою ВУ ЦВК та РНК УРСР від 4 квітня 1932р. селище міського типу Костянтинівка віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Цією ж постановою Костянтинівський район був розформований, а райвиконком — ліквідований.

Територія колишнього Костянтинівського району була приєднана до Костянтинівської міської ради.

У 1939 р. в складі Сталінської області знову організовано Костянтинівський район. Було створено орган влади — Костянтинівський райвиконком, який після проведення в грудні 1939р. перших виборів в місцеві органи влади на основі нової Конституції УРСР, прийнятої 30 січня 1937р., став називатися Виконавчим Комітетом Костянтинівської районної Ради народних депутатів трудящих.

На землях Костянтинівського району розміщалося 33 колгоспи, 7 радгоспів та 7 підсобних господарств. Основним їх напрямком було вирощування зернових культур і тваринництво. Впроваджувалось і набирало силу овочівництво і садівництво. Розвивалась матеріально-технічна база.

Мирне життя сільських працівників обірвала війна. Всього з району було мобілізовано близько 5,5 тис.чоловік.

Воїни-костянтинівці відважно боролися на фронтах, в жорстоких боях загинуло 2352 мешканця району.

Багато з них нагороджено за мужність та відвагу бойовими орденами та медалями. 5 удостоєні звання Героя Радянського Союзу:

Микола Носуля — 18-річний командир відділення 1006 полку 266-ї Артемівської стрілецької дивізії, мешканець с-ща Олексієво-Дружківка,

Семен Каліниченко — штурман ескадрильї 367-го бомбардувального авіаполку, мешканець с.Кіндратівка,

Володимир Догаєв — командир ескадрильї 266-го штурмового авіаполку, старший лейтенант, мешканець с.Диліївка,

Петро Дубрівний — командир гармати 99-го гвардійського артполку, старший сержант, мешканець з радгоспу “Щербинівський” (нині с-ще Зоря),

Данило Нестеренко – артилерист, мешканець з радгоспу «Микитівський» (нині с-ще Дружба міста Дзержинськ).

6 вересня 1943 року район було звільнено від фашистських загарбників. Почалася важка робота по відновленню зруйнованого сільського господарства. Збитки були великі: за час окупації 31 колгосп і 6 радгоспів району втратили 60 тис.голів крупної рогатої худоби, десятки тисяч овець, свиней, птиці, багаті садово-овочеві та пасічні господарства.